історія модерністської літератури починається з виникнення

історія модерністської літератури починається з виникнення

Передумови виникнення модернізму.

Термін модернізм (від франц. Moderne - сучасний) більшість дослідників використовує для позначення як періоду культури, так і сукупності новітніх течій у культурі, що існували з кінця xix ст. Принаймні до 50 - 60років xx ст. (хронологічно його розміщують між імпресіонізмом та постмодерном). Не існує одностайної думки щодо виникнення модернізму.

Тривалий час вважалося, що зародився він у франції в 70 - х роках xix століття, а проявами модернізму були імпресіонізм і символізм. Другий етап охоплює час між двома світовими війнами і характеризується посиленням анти традиційних модерністських течій в культурі. Окремі напрями модерністської літератури сьогодні стали класикою. Пачовський, с твердохліб, о. історія української літератури хх століття. Починалася з різкого протистояння між тими, хто сповідував ідеї реалізму, і тими, хто намагався відтворити світ через символ. Рембо схилялися перед художнім символом, то брати гонкури вважали, що роман має створюватися на документальній основі. У масиві модерністської літератури простежуються два магістральних шляхи побудови нової художньої реальності. У виданні розглядаються основні віхи літературного процесу від давнини до сучасності. Репрезентуються визначні літературні епохи у контексті розвитку мистецтва та філософської думки. Основна увага приділяється розгляду літературних напрямів і течій, їх характерних ознак та еволюції в історії світової літератури - декаданс, модернізм, авангардизм передумови виникнення модернізму з’явилися в кінці хіх століття. Будучи визначеним періодом історії літератури, модернізм різниться цим від модерності, що асоціюється з динамічним поняттям сучасність, запровадженим у мистецтво хvі століття як номінальна можливість кожного історичного моменту поставати генетичним продовженням усіх попередніх сучасностей (м. У такому визначенні модерністська історія в тексті ніцше є діаметральними протилежностями. Однак це тільки частина концепції ніцше.

Насправді взаємозв’язок між модерністю й історією набагато складніший. При достатньо глибокому ознайомленні з культурними надбаннями тієї чи іншої епохи ми десь на інтуїтивному рівні відчуваємо, що вся сукупність змістовних та формальних ознак конкретної епохи спирається на деяке загальне підґрунтя, котре постає як інтегральний результат дії усього складного комплексу соціально - економічних, політичних, правових, моральних, естетичних чинників та культури в цілому у різноманітних проявах нормативного функціонування її видів та типів. На жаль, предмет цього інтуїтивного схоплення поки що не має достатньо адекватного рефлексивно - понятійного аналогу.

Частіше за все д постмодерна література, за словами т. Денисової, є антиподом літератури модерної, елітарної, апелює до широких мас. У цьому її принципова ознака. Семків не намагається заперечити цей песимістичний погляд, що, схоже, є поверненням до модерністських апо - каліптичних настороїв, які не повинні були б домінувати в постапокаліптичний час. глибока духовна криза суспільства (внаслідок помітного ускладнення соціальних відносин і загострення протиріч) розрив між сутністю й видимістю стає настільки явним, що для його подолання позиція реаліста констататора (який лише спостерігає за дійсністю) стає неефективною. Ця ситуація вимагала нових естетичних принципів, нової стилістики, принципово нової організації художньої реальності. Поглиблюється процес самопізнання людини, відкриття в ньому таємниць. З’явилася потреба у нових засобах образності в літературі, музиці, живописі, архітектурі, скульптурі, кіномистецтві. Виникнення модерну як зміни світобачення сучасної людини, як нового ставлення до життя, що яскраво виражається в художній культурі та мистецтві сучасності пов’язане з новими реаліями, які приніс початок хх століття. Розпал класових війн, революції, перша світова війна, котрі спустошили людську душу, знищили як темні, так і світлі сторони життя, що в свою чергу призводять до розколотості світу, в якому людина не може.

Часто в модернізмі художник намагається не стільки досягти гармонії форми та змісту, скільки через розірванність, й навіть якусь потворність, показати внутрішній смисл відчування світу художником. Людина чуттєво розірвана, тому що світ розірваний. Модернізм в українській культурі кінця хіх - початку хх століття по предмету культура и искусство. Содержит 210692 знака, 0 таблиц и 0 изображений. Лекція модернізм в українській культурі кінця хіх початку хх ст. Модернізм система художніх цінностей кінця хіх початку хх ст. Соціольно політичні сьогодні, коли більшість шедеврів модерністської літератури ввійшли в шкільні й університетські програми, нам важко відчути бунтарський, антибуржуазної характер раннього модернізму, різкість кинутих їм звинувачень і викликів. Джеймс джойс (1882 - 1941) ірландський англомовний письменник, один із засновників європейського модернізму, митець - новатор, який докірно змінив обличча художньої прози. Його творчість позначена масштабними експериментами з міфом, різними шарами реальності, історією, часом, засобами зображення внутрішнього світу людини, мовою та стилем. Великої майстерності сьогодні, коли більшість шедеврів модерністської літератури ввійшли в шкільні й університетські програми, нам важко відчути бунтарський, антибуржуазної характер раннього модернізму, різкість кинутих їм звинувачень і викликів. Джеймс джойс (1882 - 1941). ірландський англомовний письменник, один із засновників європейського модернізму, митець - новатор, який докірно змінив обличча художньої прози. Великої майстерності письменник досягнув у модерністський напрям складався не із літературних угруповань, а з індивідуальних художніх систем окремих митців. Починається гонитва за „великою новизною” як такою. Ця модифікація модерну чітко представлена, наприклад, у теорії мистецтва ш. Бодлера – французького поета xix ст на котрого великий вплив справив е.

Бодлер орієнтував художників на відмову від традиційних норм і зразків. Становлення постмодернізму одночасно з розвитком різноманітних напрямів модерністської культури її критики говорять про те, що вона одночасно має кризовий характер і якщо не вживати ніяких заходів, то будуть утрачені всі її досягнення. Напрями модерністської літератури. Антидемократична, елітарна творчість. Модернізм як протест і заперечення художніх принципів реалізму й натуралізму.

Життя та творчість російського поета в. Лоський) - філософський напрямок, що доводив можливість осягнути природу явищ не завдяки розуму, а через інтуїцію. Джеймс) - філософське вчення, згідно з яким ідея набуває змісту лише у своїх практичних наслідках, і навпаки, реальний світ здійснюється лише через плин свідомості (“свідомість тече”). В загалі, виникнення модернізму передовсім пов язане з принципово новим баченням людини та мистецтва. У модерністських творах головна увага зосереджена на вираженні глибинної сутності людини й одвічних проблем буття, пошуках шляхів виходу за межі конкретного й історичного, притаманних реалізму та натуралізму, можливостях досягнення високої всезагальності, тобто на відкритті універсальних тенденцій духовного розвитку людства. Ранній модернізм - умовна назва ранніх модерністських течій, що виникли в останній третині хіх ст. і передували остаточному формуванню модернізму як нового культурного напряму (символізм, імпресіонізм, неоромантизм). Найкращі зразки модерністської літератури забарвлені всеосяжною іронією, яка підкреслює скептичне ставлення їх творців до духовного світу сучасної їм людини, до суспільства та історії, до віри у можливості перетворення світу і до власноі творчості. Саме тому модерністська література вважається елітарною. Вона шокує читача своєю оригінальною формою і змістом. Сприйняття художнього твору (як і сприйняття речі, події, явища) значною мірою залежить від сприймаючої особи. її особистісних якостей, ведучого каналу сприйняття, як було зазначено вище, підготовленості до нього, від характеру естетичного досвіду, кола інтересів, установки тощо. Наша настанова на сприйняття опосередкована всією нашою культурою. Спеціальні приміщення для сприйняття творів мистецтва (музеї, театри) створюють умови для виникнення такої настанови. У разі відсутності очікуваних емоцій людина відчуває невдоволення, розчарування. Активізувати і закріпити знання учнів набуті в попередні роки про літературні течії і напрямки у курсі української та зарубіжної літератури; зясувати причини появи філософські засади основні ознаки та етапи розвитку модернізму у мистецтві та літературі зарубіжній та українській; розкрити особливості основних напрямів і течій раннього модернізму; розвивати практичні навички аналізу символістських поезій та зразків імпресіонізму в українській та зарубіжній літературі; вміння спів ставляти різні напрями в літературі та в історії людської цивілізації закарбувалися насамперед події, що наклали відбиток на врівноважений плин часу, порушили спокій. Тому й історичними віхами у розвитку літератури стали саме ті події, які найбільше вплинули на долю людини і світу.

не виняток із загальної тенденції. Перший період літературного розвитку xx ст. Від паризької комуни до першої світової війни. Другий період - 1914 - 1945 роки, коли, обпалена двома світовими війнами, сформувалася література, яка визначила шляхи творчих шукань подальших мистецьких поколінь. Деякі з них охопили не тільки літературу, а й інші види мистецтва (експресіонізм, сюрреалізм, футуризм поширилися також на образотворче мистецтво, музику, театр), проникли в кіно й на телебачення. Тривалий час вважалося, що зародився він у франції в 70 - х роках xix століття, а найпершими проявами модернізму були імпресіонізм і символізм специфіка жанру модерністського оповідання д. Безліч наукових праць і досліджень, як у вітчизняному, так і у зарубіжному літературознавстві присвячено теорії жанрів малої прози. Проблема прозаїчних жанрів є предметом численних суперечок серед літературознавців, адже науковці так і не дійшли єдиного висновку щодо визначення окремих жанрів малої прози. Різноманітні антиреалістичні течії, що бурхливо увійшли в мистецьке життя під гаслами необхідності його оновлення, з часом були інтегровані мистецтвознавством в єдине русло, яке дістало загальну назву модернізммодернізм. Письменники - модерністи 1. Абсолютизувалиабсолютизували субсуб’’єктивністьєктивність художнього пізнанняхудожнього пізнання; 2. Заперечили стереотипизаперечили стереотипи реалістичного мисленняреалістичного мислення як такі, які себе вичерпали; 3. Почали деформуватидеформувати предметний світ (раціональний світ, що пізнається розумом. Основними джерелами виникнення постмодернізму за спостереженнями м невдача проекту модерності з його раціоналістською самовпевненістю амбіцією рятівника людства претензією на періодизація постмодерного періоду в сучасній українській літературі. Провідні естетичні орієнтації. Предыдущаястр 75 из 80следующая. Однією з ключових постатей модерністської прози є ірландський письменник джеймс джойс. У його психологічному есе джакомо джойс відобразились автобіографічні мотиви. Це був художньо - щоденниковий літопис історії одного кохання, пережитого джойсом у трієсті до юної учениці амалії поппер. Написаний у вигляді низки фрагментів, він є своєрідним художньо - щоденниковим літописом історії одного кохання. Реальною основою сюжету була пережита письменником закоханість в ама - лію поппер, свою ученицю. Автор використав у есе характерні риси поетики модерністських творів, у першу чергу, потоку свідомості (тема — історія життя і смерті молодого красеня доріана грея. ідея – велич справжнього мистецтва). Зміст символізму як модерністського напряму зумовлено філософією двох світів. Світу видимого, матеріального, світу людського тіла (суспільне життя, соціальні проблеми, матеріальні потреби) та світу духовного, ідеального (вищі моральні цінності, ідеали, духовні потреби, мистецтво), який вищий за матеріальний естетика символізму ставить мистецтво вище за реальне життя. Модернізм - загальна назва напрямів мистецтва та літератури кінця xix - поч. Xx ст що відображували кризу буржуазної культури і характеризували розрив із традиціями реалізму та естетикою минулого. історія зарубіжної літератури xix - xx ст. Течії модернізму, їхня характеристика. Такі крайні, радикальні модерністські течії, як дадаїзм або футуризм отримали. Назву авангардизму (від фр. Avant - уперед, garde - сторожа, передовий загін) - напрямок у художній культурі xx ст який полягав у відмові від існуючих норм і традицій, перетворенні нових художніх засобів у самоціль; відображенні кризових, хворобливих явищ у житті й культурі у перекрученій формі. Авангардизму притаманне бунтарство.