мова як знакова система і суспільне явище

мова як знакова система і суспільне явище

Мова - явище суспільне.

З одного боку, мову творить і розвиває суспільство, з другого — без мови не було б суспільства. і наука, і техніка, і релігія, і ідеологія, і культура не можливі без мови, бо мова забезпечує всі без винятку процеси життя і діяльності людини. Розвиток і функціонування мови значною мірою зумовлені станом суспільства. У мові відбиваються соціальна диференціація суспільства (класова, професійна, статева), демографічні процеси (зміни чисельності населення, міграція), рівень загальної освіти народу, розвиток науки тощо. Цей зв’язок є обопільним. З одного боку, мова створюється і розвивається суспільством, з іншого — без мови не було б суспільства. Суспільство обслуговують, крім мови, й інші явища — наука, техніка, ідеологія, культура, релігія тощо, однак мова виокремлюється із усіх інших суспільних явищ, бо вона обслуговує всі без винятку сторони життя й діяльності людини. Мова — загальнонародне явище.

Народ — творець і носій мови. Одна особа безсильна будь - що змінити в мові, бо мова розвивається і змінюється за своїми об’єктивними законами. Мова як суспільне явище.

Предыдущая стр 3 из 125 следующая. Види культурних норм та їх суспільне призначення. Візантійська культура – визначне явище світової культури. Війна як антигуманне явище.

& мова – це характерний для людського суспільства специфічний вид знакової діяльності, який полягає у застосуванні історично усталених у певній етнічній спільноті артикуляційно - звукових актів для позначення явищ об’єктивної дійсності з метою обміну між членами спільноти осмислюваною інформацією та її фіксації. Жодне суспільство, на якому б воно рівні не перебувало, не може існувати без мови. Мова – це скарбниця духовних надбань нації, досвіду життя, праці та творчості багатьох поколінь. Мова - це єдина, цілісна, складна система знаків. Фонем (звуків), морфем (частин слова), слів, речень, яка служить для називання предметів, явищ об єктивної дійсності та понять, є засобом спілкування, обміну думками і формування думок. Мова - явище фізичне, фізіологічне, антропологічне, суспільне.

Умова його існування - людське суспільство. Це феномен людської цивілізації. Зв язок мови й суспільства обопільний. Вона - одна з головних ланок ланцюга суспільна свідомість - праця - мова, що робить людину власне людиною. Українська мова в україні. Основні функції мови. Найповніше ця функція реа - лізується у творах художньої літератури, де вона виражається у ви - користанні розгалуженої системи різнотипних образних структур. Завдяки експресивній функції кожен мовець постає як індивідуаль - на й неповторна особистість. Отже, експресивна функція полягає в тому, що мова є універсальним засобом вираження внутрішнього світу людини (за с. Робота з довідковою літературою. Таким чином, мова — явище суспільне.

А як ви розумієте самі ці слова мова, функція та суспільство. Свої міркування порівняйте з матеріалом словників. Мова як знакова система. Структура знакового процесу.

Структура значення знака. Типові логічні помилки. Виміри і рівні знакового процесу.

Мова - це знакова система, яка служить засобом вираження думок, засобом спілкування між людьми, засобом передачі думок, знання, інформації від людини до людини, від покоління до покоління. Мовний знак - це одиниця мови, тобто букви, які складаються як із звукових знаків (фонем), так і з відповідних їм друкарських, графічних знаків. Більшість мовних висловів є багатозначними. У природній мові це явище називається омонімією. Відкрийте будь - який тлумачний словник - і ви побачите, що слова, які широко розповсюджені в українській мові, мають не одне, а кілька значень. Оскільки мова є суспільним явищем, то вона перебуває в тісному зв язку із суспільством. Цей зв язок є обопільним. З одного боку, мова створюється і розвивається суспільством, з іншого - без мови не було б суспільства. із суспільним розшаруванням пов язана професійна диференціація мови. існують різні професійні субмови (підмови), які, як правило, відрізняються від загальнонародної мови лише спеціальними словами. Суспільний характер має й територіальна диференціація мови. Як правило, територіальні особливості кожної мови полягають у вимові звуків, у слововживанні, у граматичних формах і синтаксичних конструкціях. Мова - найважливіше знаряддя соціалізації людини. Мова — явище суспільне.

З одного боку, мову творить і розвиває суспільство, з дру гого — без мови не було б суспільства. Це система правил поєднання слів у мовлення, їх змінюваності. Українська мова серед інших мов світу.

Мова – система знаків (графічних, звукових тощо) і правил їх організації, яка виробляється суспільством в процесі історичного розвитку для комунікації (передачі інформації з метою спілкування) і засвоюється людиною від оточуючих. Вона становить собою суспільно - історичне явище.

Основна функція – комунікативна (спілкування). Основні функції мови як знакової системи. Мова, якою користується людина в щоденному спілкуванні, є не тільки історично склалася формою культури, що з єднує людяне спільнота, а й складної знаковою системою. Сьогодні лінгвістика описує виникнення, сутність, функції мови, виходячи з матеріалістичного осмислювання його природи. Трактування мови як суспільного явища обумовлює погляди його класифікації, свідомість організації мовних рівнів, виявлення зв язку мови з історією, культурою і соціумом, дослідження природи мовного знака та його співвіднесеності з позамовною реальністю. Мова як знакова система має властивості, які відрізняють її від інших знакових систем. Специфіка мови як знакової системи. Мова – універсальна знакова система, яка обслуговує людину в усіх сферах її життя й діяльності. Мова має здатність виражати будь - який новий зміст. Штучні знакові системи обслуговують людину в суворо визначених ситуаціях. однакові або подібні значення можуть виражатися різними знаками. Явище синонімії (мовознавство – лінгвістика); - у знака (імені) завжди є значення, але не всякий сигніфікат має денотат (напр вислів найбільш віддалене від землі небесне тіло має значення, але не має денотата). Читайте також мова як система. Система — це певна впорядкованість взаємопов язаних елементів, які становлять єдине ціле.

За своїм складом системи бувають однорідні гомогенні) й неоднорідні гетерогенні). За допомогою її засобів ми з окремих слів монтуємо моделі подій, явищ, станів тощо, тобто творимо осмислені речення і таким чином передаємо потрібну інформацію. Мовні засоби — явище ідеальне (вони лише уявляються), мовлення — матеріальне (воно має чуттєву, звукову.

Знаковий характер мови. Природні і штучні мови. Російська мова як світової. Мовний знак може знаком коду і знаком тексту.

Знаки коду існують у вигляді системи протиставлені в мові одиниць, пов язаних ставленням значущості, яке визначає специфічне для кожної мови зміст знаків. Знаки тексту існують у вигляді формально і за змістом пов язаної послідовності одиниць. Культура мови передбачає уважне ставлення мовця до зв язності вимовного або письмового тексту.

Мова — це знакова система, яка служить засобом вираження думок, засобом спілкування між людьми, засобом передачі думок, знання, інформації від людини до людини, від покоління до покоління. Мовний знак — це одиниця мови, тобто букви, які складаються як із звукових знаків (фонем), так і з відповідних їм друкарських, графічних знаків. Мова - це суспільно - історичне явище, що зумовлене національними особливостями, на відміну від мовлення, яке є не що інше, як загальнолюдське явище і в кожному конкретному випадку чітко індивідуальне.

Мова, за допомогою якого чоловік у повсякденному спілкуванні, не лише історично усталеною нормою культури, об єднуючою людське суспільство, а й складної знаковою системою. Розуміння знакових властивостей мови потрібно, щоб краще уявляти собі пристрій мови та правила його вживання. Слова людського мови є знаками предметів і понять. O знаки коду перебувають у вигляді системи протиставлені у мові одиниць, пов язаних ставленням значимості, яка визначає специфічне кожному за мови зміст знаків. O знаки тексту перебувають у вигляді формально і за змістом пов язаної послідовності одиниць. Зміст і структура курсу ум в школі. Мова виникла для задоволення суспільних потреб і формувалася в суспільстві. Вона невідривно повязана із суспільством, є однією з основних ознак суспільства. Поза суспільством мова стає мертвою, а жодне суспільство без мови існувати не може.

Функції мови (від лат. Functio — виконання, здійснення) — призначення, роль, завдання, що їх виконує мова в сусп. Основна, визначальна ф. Стала незалежною державою. Мова - це універсальний засіб спілкування. Описи усіх можливих знакових систем, які спроможні передати інформацію, лише доводять, що це роди мов, - мова зору, слуху, дотику.

Вона виникає, розвивається, живе і функціонує в суспільстві. Між мовою і суспільством існує взаємний зв язок. Не лише загибель суспільства призводить до загибелі мови, але й загибель мови веде до зникнення суспільства, що не вберегло свою мову.

Не тільки об єкт, а й суб єкт історії. Система та структура мови. Короткі теоретичні відомості. інші концепції про суть мови (біологічна, психологічна, класова тощо). Мова як найголовніший засіб спілкування. – комунікативна ознаки системи і структури. Основні одиниці мови. Відношення між мовними одиницями. Рівні мовної системи. Методичні рекомендації. Для успішного виконання практичного завдання, написання рефератів, підготовки відповідей за планом необхідно спочатку опрацювати рекомендовану літературу.

Визначення мови як суспільного явища спирається на тверезий аналіз фактів розвитку і застосування мови. Мова не успадковується і не закладена в біологічній суті людини. Дитина говорить мовою оточення, а не обов язково мовою батьків. В умовах ізоляції від суспільства діти не говорять зовсім, як про це свідчить описана англійським психологом р. Сінгом історія виявлених у лігві вовчиці двох дівчаток. Мова також не є явищем психічним, бо в такому разі вона виникала б і розвивалася б у кожної людини окремо незалежно від мовленнєвого впливу навколишнього оточення. Говорячи про мову як про суспільне явище, треба мати на увазі, що мова являє собою явище багатогранне, багатоаспектне в тому сенсі, що деякими своїми сторонами він пов язаний безпосередньо з явищами природними - фізичними, біологічними, зокрема акустичними. існування, функціонування мови як знакової системи обумовлено будовою і діяльністю головного мозку людини, тобто явищем фізіологічним, біологічним. Знаки, одиниці природної мови утворюються в процесі спілкування завдяки діяльності органів мови (фактор біологічний) і сприймаються у вигляді звукових коливань у зовнішньому середовищі (фак мова є першоелементом культури. Завдяки мові з’явився фольклор, художня література, театр. За допомогою мови вони живуть донині і житимуть вічно. Кажуть, що все ґрунтується і оберігається навколо слова, мови в цілому.

і це дає підстави стверджувати, що мова становить хребет культури, її храм. Культуроносна функція. Місце української мови серед інших мов світу.

Функції мови в суспільстві. Мова – це єдина, цілісна, складна система знаків. Фонем (звуків), морфем (частин слова), слів, речень, яка служить для називання предметів, явищ об’єктивної дійсності та понять, є засобом спілкування, обміну думками і формування думок. Мова – явище фізичне, фізіологічне, антропологічне, суспільне.

Умова його існування – людське суспільство. Зв’язок мови й суспільства обопільний. Вона – одна з головних ланок ланцюга “суспільна свідомість – праця – мова”, що робить людину власне людиною. Net есть практически любой реферат, курсовая работа, конспект, лекция, диплом, домашняя работы и пр. Мова є однією зі знакових систем. У цьому легко переконатися, взявши до уваги той факт, що будь - який знак іншої семіотичної системи можна передати словом чи якимось іншим мовним виразом. Однак не все, що є в мові, можна вважати знаком, а лише те, що служить для передачі інформації. Описи усіх можливих знакових систем, які спроможні передати інформацію, лише доводять, що це „роди мов, - мова зору, слуху, дотику.

„без розуміння мови немає мови взагалі 1. Невербальна комунікація є похідною від мовної комунікації, бо всі можливі знаки і сигнали нам щось „промовляють. Мова — система одиниць спілкування і правил їх функціонування. іншими словами, мова — це інвентар (словник) і граматика, які існують у потенції, в можливості. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загальноприйняте; мовлення — динамічне (рухливе), випадкове й унікальне.

Так, наприклад, сучасна українська літературна мова охоплює період від і. Котляревського до наших днів, її норми (орфоепічні, орфографічні, лексичні та граматичні) є відносно стабільними й загальноприйнятими. Функції мови не можна сплутувати з функціями мовних одиниць (фонем, морфем, лексем, речень), про які йтиметься у відповідних розділах. Знакова природа мови 2. 3 мова і суспільство. Мова – явище суспільне, отже, й мовознавство належить до суспільних наук і передусім пов язане з такими суспільними науками, як історія, археологія, етнографія, соціологія, психологія, літературознавство та ін. Зв язок мовознавства з історією очевидний, позаяк історія мови є частиною історії народу.

Системний підхід до вивчення мовних явищ, принцип історизму в поясненні мовних фактів, критерій перевірки одержаних результатів на практиці – ось тільки деякі із засадничих передумов лінгвістичних студій. Доречно нагадати, що мовознавство зародилося в лоні філософії і лише згодом виокремилося як наука. Губська ольга володимирівна, вчитель української мови та літератури валківського ліцею імені о. Масельського валківської районної ради харківської області. Урок 10 політика як суспільне явище.

Сутність, структура, функції. Українська мова як суспільне явище.

Суспільна природа мови. Мова — явище суспільне, отже, й мовознавство нале - жить до суспільних наук і передусім пов язане з такими суспільними науками, як історія, археологія, етнографія, соціологія, психологія, літературознавство та ін. Ю загальні питання мовознавства. Систем); гео - графією (мовні явища наносять на географічну карту для показу зон їх поширення). На стику мовознавства і цих наук виникли нейролінгвістика, інженерна лінгвіс - тика, математична лінгвістика, лінгвосеміотика, лінгво - географія тощо. Системний підхід до вивчення мовних явищ, прин - цип історизму в поясненні мовних фактів, критерій пере - вірки одержаних результатів на практиці — ось тільки. Мовознавство як наука. Знакові системи та їх типологія. Мовний знак і мовна одиниця. Особливі властивості мови як системи знаків. Рекомендована література. Формувати у майбутніх філологів навички філософського аналізу мовних явищ та поглядів учених на них. Теоретична і соціологічна основа поглядів ф. Де соссюр – компаративіст. Визначення об’єкта лінгвістики. Учення про мову і мовлення. Мова як система знаків. Система і структура як мовознавчі поняття. Подвійне членування в мові. Теорії єдності структури мови.